|
Ми життя живем не дарма,
Ми є в списку на небі о там,
Наша доля розписана вся,
І мені, і йому й навіть вам.
Ми хочемо оминути той список,
Сотворити собі власний рай,
Щоб минали всі негаразди,
Навіть смішно годі та й край...
Ми гниєм з голови як та риба,
І цього ми не помічаєм,
Ходим до церкві, молимось Богу,
Ми змінити себе обіцяєм.
Ми беремо чи даємо ту взятку,
Лише думаєм про власні бажання,
Нам все мало,мало і мало,
Гороші це все навіть більше кохання.
Продаємось на кожному кроці,
А з трибуни горимо інше,
Я незнаю навіть як описати,
Це блятство та це навіть ще гірше.
Хтось оцінює за знання,
Хто оцінює за Франка чи за Лесю,
Та всерівно получить відмінно,
Той що має купюр десь зо десять.
Нам постійно говорите в очі,
Бути людиною завжди,
Та чи ви є нею скажіть?
Не мовчіть ну хоч слово зв'яжіть!
Знаєте за всі ці діла,
Відповідатиме ви, а не я!
Тож для себе урок ви зробіть,
І на носі собі зарубіть!
Все крутиться все повертається,
В кожного з вас є сімя,
Я не Бог я небуду суди,
В Бога для вас інша мета.
Я б писав безкінченно і довго,
Та часу для вас мені жалко,
Так ви раю собі не сотворите,
А будете горіти довго і палко...
ID:
700260
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 13.11.2016 11:40:18
© дата внесення змiн: 13.11.2016 13:22:57
автор: Юрій Боршош
Вкажіть причину вашої скарги
|
