Хто не їсть гіркого, той
не спробує й солодкого...
Українське прислів'я 1.ФЕЄРІЯ ПІСЕНЬ
Рухи скуті, мов цементом,
В голові — шум-буревій.
Оля Радченко
...в голові - церковні дзвони,
наче у недільний день.
Краще б танців перегони
та феєрія пісень...2. ПОЛИЙ
Жінкам даруйте завжди квіти,
без свят, у будні їх вітайте.
Та воду, особливо літом,
міняти все ж не забувайте…
Richter
Вся наснага квітам – від води,
Полий – відвернеш жінку від біди...
3. АПОФЕОЗ
Знекровлена, впаду в анабіоз…
Метеликом ще випурхну нагору.
Люблю врочистий цей апофеоз.
Оксана Дністран
Апофеозу твого мусимо чекати,
Аби в анабіоз довіку не впадати...
4. НЕУГАВНИЙ ВІТЕР
Був ніжним і несамовитим,
Мого то краю любий ВІТЕР,
Потік невичерпаних рим…
Олена Жежук
Я б все в житті своєму витер,
Аби тримать тебе за прим –
Твого єства невгавний ВІТЕР,
Натхненник витончених рим…5. НЕ СІЙТЕ МОРОК
Моє життя не варте того, щоб його прожити.
Я спробував зробив усе що міг. Але я програв.
Льорд
Не сійте поміж люди морок,
Життя і так сумне, нудне!
Хильніть вогню води за сорок –
І щастя прийде! Й не одне…
6. ЯКИМ ЖИТТЯМ
…ще небо не розсік лелечий клин на те,
що маєм "до"... і стане "після"...
Світлана Моринець
Яким життям мирське ти тут прожив,
Такі й путі нащадкам проложив...
7. ДИВУЮТЬСЯ І ГОРОБЦІ
Сьогодні зранку зійшло сонце,
і розцвіла моя земля.
Переливається... Іскриться!
І я дивуюсь цій красі.
І усміхається ромашка,
бо ж задивились горобці!
Надія Башинська
Дивуються і горобці, і я:
Яка прекрасна наша свят-земля,
І хто її диявола зборов,
Як не отой дідів святий Покров…
8. НЕ КАЮСЬ
Люблю я критику мою,
мої – само собою – вірші…
Ігор Терен
Люблю твої я вірші кличні -
Подеколи й самокритичні...
Та більш своїми "умиляюсь"
І в графоманстві я не каюсь!
9. Я ВСЮ Б ПОЕЗІЮ
Щирим перекладачам…
Я всю б поезію у світі переклав,
Щоб "Кобзаря" народи світу прочитали,
Та зніс би із лиця вкраїнського анклав,
Де з матами в устах біснуються шакали!
10. ПРИТУПИЛОСЬ ПЕРО
… добре, що Бог дає людині талант і вона може
свої почуття і відчуття змальовувати словами,
як художник красками…
Богданочка
Щось поблякли мої фарби,
Притупилось пе́р-р-ро.
Якби ж мені такі барви,
Як ваша темпе́р-р-ра...
11. СОЛОДКО- ІНТИМНЕ
…майстерно, весняно-гламурно,
але не пафосно – на сторінках ФБ.
Нея
Не шарійте мене, не шалійте
Й у червоне мене не біліть!
Краще пана того пожалійте,
Що в фейсбуці щодень майорить...
Бо не ту, видно, вибрав криницю,
Не ту воду за долю він мав,
Раз олівчиків сотню об крицю
Віршування даремно зламав...
12. БУВАЮТЬ ВПЕРТІ
Тож помилкам доводиться всміхатись…
НАДЕЖДА М.
Та серед нас бувають люди вперті:
Помилкою не просто їх всміхнуть,
Й не каються пред Богом аж до смерті –
Пихато, в злі завершать свою путь!
13. НАБИЛЬ ЗАРУК
Адажіо... Глибокі роздуми...
Кажуть – пише від розпук,
Аби збутись свербних мук,
Аби з хати, аби з рук!
Бо cпівець той – …!
_______
*Дати і місце написання - див. мої коментарі
на вірші моїх реальних і потенційних друзів...
Олексо, а чи не тяжка шапка Мономаха? Щоб вгадати, який смаколик потрібно вирвати із контексту і заставити читача звернутись до оригіналу тут мало гірчичників і перцю. Але як експеримент, робота варта уваги.
Олексо, а чи не тяжка шапка Мономаха? Щоб вгадати, який смаколик потрібно вирвати із контексту і заставити читача звернутись до оригіналу тут мало гірчичників і перцю. Але як експеримент, робота варта уваги.
Закисли ми тут, друже, і далі свого носа нічого не бачимо. Відтак погляд зовні потрібен. Щодо "Гірких", так то мої репліки на певні частини вірша, можливо, й вирвані з контексту, але вже занадто кидаються ув очі. Пройдись по віршах, які ти коментував, і, можливо,
знайдеш один із 100 віршів, де оте "непевне" вставне слово береться в коми. Є такий гарний вираз: "геніальність - це охайність ума". За неї, кляту!
Не зовсім зрозуміло, чому гіркі. Як на мене, максимум з гірчинкою. Якби більше перцю, можна було б говорити про гострі, а так - пріснуваті
Завтра, якщо Муза не спізниться, спробую щось дошкульніше написати
Щиро дякую Вам за теплі слова, пане Олексо Але, якщо чесно, мене більше знають хіба що у моєму селищі, і то завдяки тому, що відвідую нашу літературну студію і час-від-часу це друкується в газеті. На конкурсах не виграю, з " Першим рукописом" теж пролетіла, а найсумніше, що Музу так важко тепер за хвоста вхопити, рідко заходить у гості. Може через те, що довкола так тривожно? Поскаржуся Вам: і пишу менше, і читаю Творча криза, чи що... Чудового Вам, доброго вечора!!!
Дякую, Богданочко! Навзаєм! Та не падайте духом! Он якого вірша відчубучила про Каменяра! Хоч зараз в христоматію! Рослеш, Богданочко, як на дріжджах! А часу для творчості дійсно мало... Та то і є ознака активного життя! Крутимося - значить живемо!
Та ну! Скоріше - зануда! А Тобі, Богданочко, велика дяка! Бо так рідко останнім часом заглядаєш! Звісно ж, стала відомо-визнано-зірковою поетесою! Я радий за тебе!