Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: В мире сегодня так много кровавого цвета - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Елена Марс відповів на коментар kostyanika, 11.02.2017 - 19:31
Так и есть... Спасибо, дорогая! Как мне хочется по Львову погулять когда приеду, встретимся?
kostyanika відповів на коментар Елена Марс, 11.02.2017 - 22:12
Ты только приедь!!! Конечно, что за вопрос!
Владимир Зозуля, 10.02.2017 - 22:52
ох, Леночка, не все так просто, военные б может и вернулись да вот куда? и к чему? они там сейчас получают боевые тысяч 15-цать в среднем, что то такое, да подворовывают, да контрабанда, да прочее а вернутся на что на треть от этих 15-ти в лучшем случае? нет, не вернутся, эта война слишком многих кормит и обогащает, ее будут продолжать пока народ будет терпеть нищету и верить в ложь. а дела до смертей нет никому, это Вы точно сказали...
Елена Марс відповів на коментар Владимир Зозуля, 11.02.2017 - 19:30
Я всё понимаю, вроде понимаю, но многое не воспринимается моим умом. Душа не воспринимает спасибо, Володя.
Елена Марс відповів на коментар OlgaSydoruk, 09.02.2017 - 18:41
Спасибо, Оленька. Простите, что так называю вас, но так зовут мою дочь, а я люблю её так называть вот такая ассоциация...
Володимир Байкалов, 08.02.2017 - 23:39
"...Боже, не дай красоте превратиться в руины! Вся Украина взывает к Святым Небесам...!Елена Марс відповів на коментар Володимир Байкалов, 09.02.2017 - 18:38
Спасибо, Владимир... Выделенные строки мне самой очень нравятся, ибо для меня Украина- самая красивая страна, самая любимая и мне трудно представить себе, во что такую красоту можно превратить!.. Больно, за землю, за людей...
Касьян Благоєв, 08.02.2017 - 23:02
так, має зацвісти Україна! як і вся наша така маленька нині планета.але має або відступити ворог, що вдерся в українську хату, або пропасти навіки, бо ті, хто там нині в окопах, не підуть. - вони на сторожі і платять таку високу ціну своїм життям саме за мир і спокій, за непорушність стін свого і нашого дому, за майбутній цвіт, за виживання народу, народу, що нарешті позбувся кайданів рабства і залежності від північного "брата" каїна. гарний вірш, Оленко! Елена Марс відповів на коментар Касьян Благоєв, 09.02.2017 - 18:34
Дякую вам... Розумію, все розумію, що і змушені, що не підуть... Просто не можу зрозуміти безглуздя цієї війни. Та й ціна занадто висока. Кажу вам відверто, що своїх дітей не відпустила б. Лягла б на порозі, голосила б, рвала на собі волосся, але ні за що не відпустила би. Не знаю, який тут може бути вихід, я не політик, і останнім часом стараюсь не вести розмов на цю тему, бо це наболівше для всіх нас, але думаю, що було б правильно відпустити від себе Донбас. Вони зробили свій вибір і це їхній вибір. Не судіть мене строго, бо я можу помилятись, та й думка ця моя суб'єктивна. Просто вважаю, що цим все й закінчиться, що нам доведеться змиритись і з цією втратою, а скільки наших хлопців ще поляже? Гірко подумати... Ганна Верес, 08.02.2017 - 11:14
Сильно, Лєночко! Як же все правильно Ви підмітили, образно оформили! Беру!!!
Любов Вакуленко, 08.02.2017 - 10:25
Нам война не нужна, Люди так погибать не должны. Совсем рядом весна, Только Бог почему-то не с нами... Ведь сегодня у нас Совсем рядом с домами И окопы... И пушки стоят, этот символ войны... Елена Марс відповів на коментар Любов Вакуленко, 09.02.2017 - 18:23
Спасибо, Любонька! Нам она не нужна, скорее бы всё это закончилось. Весь этот бред...
Альона Свиста, 08.02.2017 - 08:52
гарно про злободенне. Нехай нам всім весна краще дарує, Щоб не лилася кров людськая всує! |
|
|