(за мотивами пісні "Червоний місяць",
вик. - гурт "Die Irrlichter")
У Срібне Озеро червоний місяць задивився,
Вогню вуглинки зігрівають чай із трав студений,
Старий сосновий ліс в обіймах ночі зажурився,
тому що новий день ще не прокинувся знаменний...
На неба полотні сузір’я бавляться грайливо,
Шукають, де дрімає ніч, коли на небі сонце,
Смарагдова країна мріє, дика і красива,
Співають оду небесам «залізні» охоронці…
Прокинулись зі сну каміння сіре, мох і верес,
В тумані загубився прохолодний літній ранок,
Над замком прапор майорить, пташиний чути вереск,
Росу збирає сонце у прозорий дзбанок…
Ірландія прокинулась зі сну!
До того, як я написала цей переспів, я ще раз прочитала про творчість групи, а також про історію та географію Ірландії, і про народну творчість цієї смарагдової країни...
Оригінал пісні відрізняється від моєї імпровізації, але мотиви і антураж збережено. Цю пісню почула у виконанні гурту "Die Irrlichter" - це німецька фолк-формація, яка виконує народні пісні, твори часів середньовіччя і ренесансу, а так само свої власні композиції. Назва групи в перекладі з німецької означає "блукаючий вогник". Згідно древнім повір'ям, це злі духи, що збивають подорожніх з дороги і відводять в трясовину на смерть; крім того, існують легенди про те, що блукаючі вогники відзначають собою місця, де заховані скарби...
