Минають дні, минають ночі,
Минає все на світі,
В могилу йдуть усі дорослі,
Й дорослішають діти.
Усі кудись ідуть, простують,
Куди, не знають самі.
Так ніби ми на мить заснули,
Та лиш проснулись у проваллі.
Маріонетками у влади
Ми робим все, що забажають.
І боїмося щось сказати,
Бо всі прекрасно добре знають,
Що за слово правди гинуть,
За слово правидне вмирають.