Прадавній і вічний, коханий до болю,
каштанові свічі во славу тобі!
Хай хмари і грози ідуть стороною,
Святий Михаїл на твоєму Гербі.
Історія славна уписана в долю,
відбилися зорі в Дніпровій воді.
Великий і гордий - ти завжди зі мною,
люблю твоє сонце й дощі затяжні.
Молитву за тебе тихенько одмолю,
й помолюсь за тих, хто загинув в борні.
Тут кожен камінчик окроплений кров'ю
і дзвони набатом звучать у душі.
Сльоза України, нема ще спокою,
бо ворог чатує в червонім кремлі.
Нехай твоя мова не буде чужою,
нехай твої діти не будуть німі.
Праматір моя з непростою судьбою,
червоні і чорні нитки в вишитті.
До болю люблю і пишаюсь тобою,
Столице свята, ти - окраса землі.
Хрещатик сьогодні такий, як ніколи
і свічі каштани запалять вночі.
щасливі кияни, усмішки довкола
і князь Володимир з Хрестом у руці.
Оксана Максимишин-Корабель
24 травня 2017 р.
