Любов — не таїна. Це явище просте.
Із доброти вона у серці виникає,
І, як дитина, там щодня вона росте.
І все, що треба їй, вона у світі має.
До спільних перемог чи спільних катастроф
Ми спільно ідучи, в любові виростаєм,
Коли віддаємо — віддаємо любов,
Служіння і дбання і завжди вибачаєм.
Чим більше ти віддав, чим більше ти простив,
Чим більше за любов ти мусив постраждати,
Тим більше ти зумів в любові підрости
І більше щастя ти в житті пізнав, мій брате.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html