1.Встану, помолюся,
Застелю постельку.
З’їм, що дасть матуся,
Поцілую неньку.
Збудиться сестричка –
Їй пошлю привіти ,
Поцілую в личко –
Тепле, наче літо.
Потім помайструю –
Зроблю зайця маску,
Літачка складу я,
Почитаю казку.
А як буде ненька
Кликати до праці,
Прибіжу швиденько –
Рація ж із рацій!
2. З мамою і татком
Я роблю зарядку.
За усе беруся,
Майже не лінюся.
Посуд витираю,
В кухні підмітаю.
Світ докруж вивчаю,
Все на вус мотаю.
Каже мама й татко:
«Боже в нас дитятко!»
3. Вечір. Спати йду до ліжка.
Вмив обличчя, руки, ніжки.
До матусі притулився,
Щиро Богу помолився.
Наді мною янголята
Простягли свої крилята,
Сон мій будуть берегти,
Слати гарні сни-листи.
4. Владислава і Софійку,
Вероніку та Андрійка –
Всіх Ісус в опіці має,
Щастя всім, добра бажає.
А як хтось кричить без толку,
Ранить словом, наче голка
Палець, безлад робить в домі,
Співчувать не вміє втомі
Батька, матері, бабусі,
Діда, що весь день у русі.
Не спішиться до роботи,
Безтурботний, наче котик,
Лакомиться на спокуси,
То засмучує Ісуса.
5. Дав Максим коня Златусі.
Кавуна – Олег Катрусі.
Ростик дав цукерку Олі.
Леся – кубики Миколі.
Оля випрала сорочку,
Лесь пустив гуляти квочку
В двір з курчатами малими.
Ігор вибив всі килими.
Як тут можна не радіти?
Діють всі як Божі діти.
6. Ліза маму потішала –
Іграшки в куток складала,
Малювати вчила Златку
Слоника, пташину, хатку.
Заплітала їй косичку,
Клала в рот смачну суничку,
Брудне личко витирала,
Пісеньками розважала.
Мама Віку похвалила,
Виноградом пригостила.
«Боже ти дитя, - сказала,
У щоку поцілувала.
А ти мамі помагаєш?
Менших себе доглядаєш?
7. Іван погнав на луг бика.
Роман собаці кашу дав,
Налив котові молока,
Книжки в полиці поскладав.
За хлібчиком Олесь сходив,
Сміття раненько виніс з хати,
Взуття своє й сестри помив,
Собаку вивів погуляти.
З комірки овочі приніс
Андрій, лиш мама попросила:
Цибулю, помідор, редис –
Щоби салат смачний зробила.
Хоч трішки хлопці потомились.
Та зробленим вони гордились.
Сповняли ж Божий заповіт
Нести добро у білий світ.
8. Вбрала вишивку Аліна
Зраночку борзенько.
Вклала писанки в корзину,
Пасочку маленьку.
І пішла Христа просити
Про благословіння,
Співом щирим восхвалити
Боже воскресіння.
Чемно Службу відстояла,
Не гнулась, мов колос.
Ще й «Христос воскрес!» співала –
Дзвінко, на весь голос.
9. Боже, голос мій влови,
Рід мій весь благослови:
І бабусь, і дідусів,
Братиків, сестер, батьків
І мене. Про всіх подбай,
Всім опіку посилай,
Бережи мою родину
І всю нашу Україну!
10. - Чом радієш ти, Златусю,
Світишся, мов сонце ясне?
Тата маю я, матусю,
Брата. Чи ж це не прекрасно?
Мама ніжно приголубить,
Одягне і нагодує.
Тато книжку книгу нову купить,
Іграшку відремонтує.
Братик дасть автомобіля
І планшет, щоб в гру пограти,
Кубики, ведмедя Філю,
Щоб не сміла сумувати.
Ми йдемо з сім'єю в ногу.
Дякую за все це Богу!
11. Мамо, книжечку візьми,
Біля мене посиди.
Прочитай про рідний край,
Про лісок, садок і гай,
Про звірят, що у ліску,
Про пташок, що у садку,
Про пінгвінів і бджілок,
Про чемненьких діточок,
Про собаку і кота,
Жабенятко і крота.
- Сяду поряд, на край ліжка,
Почитаю тобі книжку.
А ти знаєш, любий сину,
Хто створив тварин, людину,
Землю, дерево, квітки,
Небо, сонце і зірки?
- Ні. Хто ж він, цей чародій?
Не тягніть, кажіть мерщій.
- Бог, понад усіх Мудрець,
Світу нашого Творець.
Все створив Він до пуття,
Дав закони для життя:
«Люби ближнього й себе».
Знай тепер і ти про це.
12 Травка зеленіє,
Сонечко сія.
Хмарка в небі мліє,
Пташечка співа.
Вибігли малята,
Граються в дворі.
Цвіркунець завзято
Скаче по траві.
Мами звати діток
Не спішать у дім.
Тепле, світле літо,
Весело усім!
Качка радо кряка,
Звук іде з ріки.
Богу щиру дяку
Шлють малі й батьки.
13. Будь хоч жовтим, наче сонце,
Чи біленьким, наче сніг,
Чорним, як вночі віконце –
Діток любить Бог усіх!
Колір шкіри не важливий,
Цінна є лише душа,
Погляд щирий чистий милий,
Посмішка, мов цвіт, ясна,
Руки, що до праці здатні,
Серце, що гойдає світ.
Чи як торт ти шоколадний,
Чи як з вишні білий цвіт –
Не важливо. Ти – Людина,
То ж твори добро без меж,
Щоб вкривалася стежина
Цвітом та, якою йдеш!
14. Захворіла мама в Тоні –
Грип звалив до ліжка.
Склала дівчинка долоні
І зігнула ніжки.
Мовила:
- Дай мамі рідній
ТИ здоров'я гоже.
Буду чемна і привітна,
Тільки зглянься, Боже!
В школі вчитимусь ретельно,
Гратиму всі гами
І співати акапельно,
Лиш на личку б мами
Усмішка ясна з’явилась,
Блиск вернувся в очі,
Сила в тілі відновилась.
Вислухав охоче
Бог молитву щиру, світлу.
Мамі легше стало.
Небо проліском розквітло,
Сонце засіяло.
ID:
737958
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 15.06.2017 22:36:33
© дата внесення змiн: 23.02.2024 13:23:38
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарний, повчальний вірш! 
Які б дітки не були, ми усе одно їх будемо любити. 
