Я вам ніколи не пробачу
Ні краплі крові українців.
У вас там що, землі нестача?
Хто вас призвав, клятих ординців?
Не зможу я поглянуть в очі,
Тому, хто нам отак брехав.
Сиділи б ви вже краще в Сочі,
А ти лиш Крим, гад, потоптав.
Вертайтесь ви в свої болота,
В тайгу, в Сибір, в "майже Китай".
Набридло вже гімно із рота,
Що Вова вам старанно пхав!
Я думаю, не так то вже й багато
Залишилось у вас таких людей,
Що зможуть з пози "раком" встати
Та розігнати з влади всіх свиней.
А як позбавите корита,
То може й Бог до вас прийде.
Тоді лиш вмиється "немита",
Коли вже Вовчик ваш помре!
