"Відходить осінь"
Гуляє осінь у садочку
Опалим листям шурхотить
Верба в терновому віночку
Над чорним дзеркалом стоїть
І ні комахи, ні пташини
У неба щільній сивині
Липкі пастки з рудої глини
Тенет лахміття по стерні
Вітри у мушлі награвали
Мелодії журних пісень
Болотні привиди-примари
Лили туман із вогких жмень
Прозорі тіні під горіхом
Уламки чорного гілля…
Мабуть туга на пару з лихом
Граблями дерли тут сміття
Порожні гнізда, жах омели –
До крон вп’ялися будяки
Мов замуровані, оселі
В німому подиху зими…
Спочила осінь, холод плине
Зірчастий іній мерехтить
В червоній ягоді калини
Веселки іскорка горить 171117