Сьогодні наснилося море.
І хвилі зелені-зелені.
Над ними заходило сонце,
Скидало рожевий шовк.
У тиші терпкій, мармуровій
Чи згадував ти про мене?
Коли засріблився небом
Той зоряний порошок.
І дзеркалом стали хвилі.
В них видно було мільйони
Сузір'їв, планет, галактик,
Споріднених і чужих.
Вони мені мерехтіли
Відлунням дзвінких симфоній
Про зоряні аеростати,
Що тануть в долонях твоїх.
Про вічність і про польоти,
Про тишу і про невідоме.
Я слухала їх і знала:
Це все на мізерну мить.
Бо стало між нами море.
Як поміж тобою і мною.
...І снились мені причали
І синій прибій, що спить.