"на зломі літа, малюнок"
Не вдарив грім, лиш блискавка німа
Далеким спалахом за лісом
На мить розколота мечем пітьма,
Прошита велетенським списом
І знов довкружжя огортає сон
Мов кажанів нечутні крила
І чари оксамитові відьом
Русалчин гріх в спокусі милій
Вуаллю срібною полоще річка млу
І очерет застиг обніжком
Стікають зорі – краплі кришталю
Знемога лащиться мов кішка
Рогатий місяць вийшов босоніж
Щоб пастися у стиглих травах
Стинає стебла тіней гострий ніж
З край неба шириться заграва
Бадьора оргія горлатих жаб
В угарі млосного завзяття
І десь із хащі апелює цап…
Життя не згасне, ні, не згасне!
Знамення осені – клин журавлів
В безодні неба, ледь-ледь видно
Курличучи із літа полетів
І розчинивсь в імлі безслідно… 091217
