Я не забула твої руки...
Які до мене простяглись,
Хотілось б знов твій голос чути,
Як у дитинстві... там... колись...
Закривши очі знову бачу-
Тебе... вродливу й молоду,
Маленька, бавлячись я плачу,
Не знаючі ще про журбу...
Твої обійми - найрідніші!
Я пронесу через життя!
Роки з тобою - найцінніщі!
Це зміст! Всього мого буття!
Я пам'ятаю твої руки...
І буду завжди пам'ятать,
Пробач ріднесенька за муки
Я буду прощення шукать...