Тихий шепіт дерев, ніжний вітер в вікно. Ти і нібито скрізь, а завжди далеко. Ніч ввімкнула ліхтар та розбила зірки, Щось нагадує в них твої очі сумні. Небо темне й гірке, наче та лобода, Ой, ти янголе мій! Чом на серці журба?
ID: 78441 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 08.06.2008 23:57:20 © дата внесення змiн: 08.06.2008 23:57:20 автор: Стелла Моршинська
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie