Холодна постіль і чужі німі обійми,
Тут більше не звучить:"Люблю",
А він...чужинець цей в моєму ліжку,
Лишь жалюгідна копія тебе.
Я думала просте рівняння:
Стару любов новою замінить,
Та лиш одне не врахувало серце,
Душа гидує нелюба кохать!
Долоні,що ніколи не зігріють,
Бліді уста з чужим потворним сміхом,
Порожні очі,де годі пристрасті шукать!
Ні,моє єство противиться "чужинцям "у любові,
Любов не скопіюєш і не ошукаєш!