Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ПРО ВІРНОГО ДРУГА ІЗ ЛЮДСЬКИМИ ОЧИМА - ВІРШ
logo
Шостацька Людмила: ПРО ВІРНОГО ДРУГА ІЗ ЛЮДСЬКИМИ ОЧИМА - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПРО ВІРНОГО ДРУГА ІЗ ЛЮДСЬКИМИ ОЧИМА

                          Це було в лихі 90-ті, коли не виплачували пенсій,
                    зарплат. Важко дуже було виживати, а тримати домашню тварину
                    була розкіш. Мама взимку жила з нами в місті, а на весну повер-
                    талася в село. Ми ж її навідували кожні вихідні. Якось в суботу
                    я ішла з автобуса до отчого дому. За мною біг, підстрибуючи,
                    дуже гарний собачка. За віком він був підлітком. Я завжди
                    боялася собак, які б вони симпатичні на вигляд не були.
           	    А цього я чомусь не злякалася. Він прибіг за мною до кінцевої
                    зупинки. Тобто аж до дому. Виявилось, що мамі були потрібні
                    якісь ліки і я зразу ж пішла до аптеки. Цей симпатичний песик
                    побіг за мною. В аптеці я трохи затрималася і, коли я вийшла, то
                    його слід уже простиг.
	                     Минув тиждень. З телефонним зв’язком тоді було 
                    складно. Мобільного у нас ще не було, на встановлення стаціонар-
                    ного два учасники війни простояли усе життя в черзі і не дочекали-
                    ся. Телефонували у разі необхідності з пошти, сільради.
	                     Я приїхала знову на вихідні. В нашому дворі уже жив
                    знайомий песик. Мама мала добре серце, усіх підгодовувала, а
                    потім їй не давали спокою. В тому числі і люди. Вона завжди 
	            ділилась, особливо, якщо це стосувалося харчів. Вона нагодувала
                    цього собаку і він залишився назавжди. Мама його віддавала
                    трьом хазяям. Думала, що так буде краще. Сама ж на зиму 
                    збиралася в місто. Він з ланцюгом, або нашийником завжди
                    повертався до нас. В нього були дуже незвичайні несобачі очі і
	            неабиякий розум. Я часто йому говорила: «Ні, ти – не собака».
	            Трохи передісторії. Де взявся цей собака? Його привіз в
                    село зять для тещі. Чому він там не прижився можу тільки 
                    здогадуватися. Після "розлучення" собаки із тещею, він пішов через
                    дорогу до однієї бабусі. Вони були нетутешніми. Як і чому вони
                    з’явилися у нашому селі – невідомо. Це – була колишня учителька.
                    Мала дуже хворого чоловіка і ті ж самі проблеми з пенсією.
                    Проте собаку не проганяла. Він хоч і був великим, а їв не дуже
                    багато. Вона йому відділяла від курячої кухні  і йому майже 
                    вистачало. Коли вже закінчились запаси, вона йому, як людині
	            сказала : «Іди, може тебе хтось краще зможе годувати». Він
                    мовчки пішов до іншої сусідки. Це – була також учителька-
                    пенсіонерка. На вихідні часто приїздили онуки. Песик
                    прижився одразу. Діти назвали його модним тоді ім’ям –
                    Баксик. Він мав гарну вдачу, бабусі з ним було веселіше,
                    Почали жити вдвох. Попався Баксик на крадіжці. Вдачу він
                    справді мав гарну. Спокусили… Бабуся відкрила дуже
                    ароматну м’ясну консерву. Як кажуть – тушонку. Вона кудись
                    вийшла, а Баксик прибіг на запах і просто не міг встояти.
                    Він дуже розізлив хазяйку, яка в такі складні часи, залишилася без
                    обіду. З’ївши смачну тушонку, Баксик пішов шукати щастя.
                    І по дорозі зустрів мене. Не знаю, чи можна було мене в той
                    час назвати щастям, сама потерпала від негараздів.
	            Не знаючи його справжнього ім’ені, я за його яскравий окрас,
                    назвала Рижиком. З тих пір і до останнього дня, Рижик прожив 
                    у нас. Яким він був вдячним охоронцем. Єдина була від нього
                    шкода, що він величезними лапами ходив по квітках.
                    А так він був дуже розумним. Визнавав усіх наших гостей і
                    страшенно не любив пияків і злодюг. Він їх чув ще за селом.
                    Коли на вулицю заходила подібна істота, він усім подавав знак.
                    А тоді таких було чимало.
	                      Найперші його господарі вже почали за ним жалкувати.
                    Навіть переказували нам, чи ми віддали б назад. А був час, коли
                    вони відмовлялися, що то їхній. Проте, коли вони їхали автомо-
                    білем, він вибігав на звук. Потім вони зупинялися і їхні діти з
                    ним гралися, навіть брали його в машину. Після побачення він
                    з другого кінця села винувато повертався до нас. Був такий
                    випадок, коли він із запізненням почув, що вони проїхали.
                    Вибіг на дорогу, від авто виднілась лише цятка. Він уже хотів
                    наздоганяти. Зважаючи на його роки, я йому сказала, немов
                    людині: «Це – ж так далеко і вони тебе віддали». Він винувато
                    повернувся, ліг і довго дивився їм услід. Після цього я ніколи не
                    бачила, щоб вони його цікавили.
	                       Рижик мав дуже гарну шубу. На колір чорно-руду.
                    Звичайно руде переважало. Взимку вона його дуже виручала,
                    А влітку то була – справжня біда. Він не знав куди заховатися,
                    На тій шубі були реп’яхи з усієї вулиці. Діти водили його на 
                    ставок митися. Я мала такі, майже міні-грабельки. Вичісувала 
                    його «прикраси», стригла. Він завжди покірно терпів усі мої
                    «знущання». Купували йому смаколики, усі його дуже 
                     любили. Прожив Рижик у нас 18 років. Думаю догляд і любов
                     йому в цьому допомогли. Мамі нашій було уже за вісімдесят.
                     Десь вона читала про коефіцієнт собачого віку і любила 
                     жартувати, що вони з Рижиком – однолітки.
	                      Одного ранку я побачила, що він не може встати.
                      Як виявилось – йому паралізувало задню частину. Передніми
                      ногами він рухав, коли корпус повертав, то з жалем дивився на 
                      нерухому частину. Але він залишався таким самим добрим,
                      не було і крапельки агресії. Я йому приносила смачненьке,
                      застеляла сіном, у мене був спальний мішок, я його на ньому
                      перевозила. Поховали його майже, як людину і плакали
                      так само. Мама навіть сказала йому: «Світла пам’ять».
	                       Ось така собача історія.

ID:  789441
Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата надходження: 28.04.2018 19:57:52
© дата внесення змiн: 29.04.2018 15:46:41
автор: Шостацька Людмила

Мені подобається 21 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес, Леонід Луговий, Сіроманка
Прочитаний усіма відвідувачами (1010)
В тому числі авторами сайту (32) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Дніпрянка, 02.05.2018 - 22:10
16 22 22 22 У Вас гарні вірші, Людмило. А розповідь про братів менших просто чудова. Ми теж полюбили Вашого Рижика. А скільки поетів він об'єднав і розчулив! Бо душі наші такі вразливі й охоче відгукуються на добро. А Вам бажаю невичерпного творчого натхнення.Радуйте нас ще!
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Дніпрянка, 02.05.2018 - 22:34
Щиро вдячна,пані Лідіє.Такий милий коментар,що хочеться писати наступну розповідь.Вже знаю тему.Дуже приємно чути схвальні слова від поетів. smile 16 16 16 flo26 32 31 32
 
Валентина Ланевич, 29.04.2018 - 17:19
Геть розчулила мене, Людо! 12 Згадалось своє, колишнє. Наш Тузик також прожив із нами приблизно стільки ж років і вдачу мав схожу з вашим Рижиком. Він жодного разу не зачепив дітей, хоч, як, бувало, діставалось йому від них, бо і в санки запрягали, і пробували кататись верхи на ньому. Було дуже жаль, коли його не стало. 16 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Ланевич, 29.04.2018 - 17:29
І в нас так було.Він усе,що з ним робили діти,сприймав як належне.Правда,вони більше його доглядали,ніж босякували,капали йому очі,вуха.Лікували поранену ногу.А він усе слухав. smile 16 a32
 
Nino27, 29.04.2018 - 17:04
Тваринки як люди...тільки говорити не вміють...(я теж поплакала за Вашим Рижиком).Люблю і шаную братів наших меньших і Ви великий молодець.Щасти Вам,гарної весни!!! flo18 icon_flower flo18 a40 a29
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Nino27, 29.04.2018 - 17:17
Вдячна,Ніночко,за щирість душі і за прочитання.Дякую Вам за побажання і я Вам бажаю щастя,любові,добра. smile 16 16 16 a32 Там ще є про кицю/ ПОДАРУНОК НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ/.
 
dashavsky, 29.04.2018 - 12:28
Гарна розповідь 16 17 22 21 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар dashavsky, 29.04.2018 - 12:47
Дякую Вам. friends a40
 
Радченко, 29.04.2018 - 10:49
Люда, прекрасна розповідь.Собаки, якщо їх люблять, становляться повноцінними членами родини. 12 16
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Радченко, 29.04.2018 - 12:46
Дякую,Ольго.Ми справді його мали за справжнього друга,який так багато значив для родини. smile 16 16 16 a32
 
Ольга Калина, 29.04.2018 - 07:54
12 12 12 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ольга Калина, 29.04.2018 - 12:45
Дякую. smile 16 16 16 a32
 
Наталі Калиновська, 29.04.2018 - 07:05
17 Найкращі наші вірні та віддані... 32 16 32 friends
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Наталі Калиновська, 29.04.2018 - 12:44
Саме так,Наталіє.Їм можна довіряти. smile 16 16 16 a32
 
Леонід Луговий, 29.04.2018 - 06:44
Це не собача історія, Надіє... Скоріше всього це нащ, людський екзамен. В наші вавжкий час Ви здали його на п'ятірку. Тримайте віника. flo16 Це Вам замість зірки героя. Зірка окремо! 32 16 Замочимо зірку! friends friends biggrin biggrin flo26
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Леонід Луговий, 29.04.2018 - 12:43
Дякую,Леоніде. smile 19 22 22 І за віник також.Згодиться в хазяйстві.Ще стільки екзаменів попереду від життя... 17 За зірку. friends
 
Леонід Луговий відповів на коментар Шостацька Людмила, 29.04.2018 - 12:45
biggrin friends friends 32 flo11
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Леонід Луговий, 29.04.2018 - 15:47
smile a40
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Надія Медведовська, 29.04.2018 - 12:41
flo36 flo21
 
Дмитро Кiбич, 29.04.2018 - 01:12
Гарна, цiкава ваша розповiдь, Людмило. 12 22 Точно ви вiдзначили, що у собак часто риси характеру набагато краще i приемнiше, нiж у деяких людей. Собака, справдi, завжди е вiрною i нiколи не зрадить хазяiна. a32
Тiльки от у вас у 3 абзацi у одному з речень - якось набагато частiше вживають слово "нашийник", нiж "ошийник" - "Вiн з ланцюгом або нашийником...
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Дмитро Кiбич, 29.04.2018 - 15:49
Дякую щиро,Дмитре,за Вашу думку і слушну поправку. smile a40
 
Зоя Енеївна, 29.04.2018 - 00:01
Надзвичайна історія і Ви її так гарно розповіли!У тваринок теж бувають різні долі!
23 23 23
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Зоя Енеївна, 29.04.2018 - 00:39
Щиро Вам вдячна за схвальний відгук. smile 16 16 16 a32 Запрошую прочитати про кицю попередню публікацію. a30
 
Лилея, 28.04.2018 - 23:35
12 12 Очень интересный рассказ !!!
Судьбы людей и животных бывают похожи...
16 16 a32 39 39 39 flo36
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Лилея, 29.04.2018 - 00:37
Радію,Лілея,що Вам сподобалось. smile Дякую. 16 16 16 Так і є,що життя наших менших братів залежить від нас і часто саме ми вирішуємо їх долі. a24 Попередня моя розповідь про кицю.
 
Ганна Верес, 28.04.2018 - 22:27
Дякую Вам, Людо, за таку чуттєву розповідь. Душі людські і душі тварин дуже схожі. 12 12 12 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ганна Верес, 28.04.2018 - 22:57
Я все більше розумію тих людей,які знають мову тварин і їх душу.Колись мій покійний батько дуже жалкував,що не мав корови.Працював учителем на сусідньому селі.Як вийшов на пенсію,купив корову.Як він її любив і вона його.Коли за станом здоров'я довелося продати,батько плакав і в корови котилися сльози.Навіть збирався її провідати в нових хазяїв у Любарі. 17 Дякую Вам,пані Ганно. 16 16 16 a32
 
Надія Башинська, 28.04.2018 - 22:25
16 12 16 12 16 І ТВАРИНКИ МАЮТЬ СВОЮ ДОЛЮ... flo25 a32 flo25
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Надія Башинська, 28.04.2018 - 22:52
Так і є,Надієчко.Я вже це побачила на прикладі своїх улюбленців. a24 a30 Колись один міський хлопчик,побачивши в селі коня сказав мені:"Бедная у лошади судьба". 17
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie