Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ - ВІРШ

logo
Шостацька Людмила: ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ

                       Пишу про цю історію без власних висновків. Знаю, що їх уже було
                  досить без мене. Я думаю ці люди, просто хотіли бути щасливими.
                       Вона – уже мала чималий досвід пошуку щастя. А воно від
                 неї чомусь втікало. Гарна, господиня, трудяща, сексуальна…
                 Здавалося: чого тим женихам ще потрібно? Була і  дуже прикра
                 подія в її житті. Я добре не знаю, що сталося, але Юля не могла
                 ніколи мати дітей. Чоловікам вона подобалася, ніколи не
                 була сама. Шлюб з тієї, чи іншої причини перестав існувати.
                 Були ще цивільні чоловіки. Юлія була невеличка на зріст, з виточе-
                 ною фігуркою.Не закохатися в неї – був би просто гріх. Працювала на
                 роботі і ще мала овочевий бізнес. Яка відважна жінка!
                 Сільське господарство – дуже ризикована і не дуже вдячна справа.
                 Як їй це вдавалося? Чоловіки трималися осторонь такої роботи.
                 Як не дивно – вона справлялася власними силами. Жила окремо від
                 мами. Батька не було давно. Мати ніяк не хотіла миритися з 
                 віком, уміла кохати і це їй, не зважаючи на вік, непогано вдавалося.
                 Дочка не дуже могла довірити мамі свою душу, бо та
                 завжди була заклопотана собою. Була ще дві сестри.Проте, Юлія
                 в родині чомусь почувалася самотньо. Велику надію покладала
                 на близьку людину – свого коханого. Ніби не поганий, ніби й 
                 любить. Проте, бути чоловіком в родині їй набридло. Зустрівся
                 інший. Так видалось. Максим пішов тією ж дорогою.
                 Користувався плодами її щоденної нелегкої праці. Думаю,
                 таким чином супутники вимагали компенсації за те, що ніколи в
                 родині не з’явиться малеча. Хоча в кожного десь росли власні
                 діти. І, схоже, вони цим не дуже переймалися.
                         Згодом на Юлю чекало справжнє кохання, схоже на
                  божевілля. Хто тільки не влаштовував їй судів! Адже вона
                  була старшою за свого обранця аж на тринадцять років. Хоча це не
                  дуже було помітно.
                        Вона колись дружила з мамою Сергія. Мама сама виховувала
                  п’ятьох дітей. Їй дуже було важко без сторонньої допомоги.
                  Юлія часом їй допомагала. То посидить з ними, то кудись
                  проведе. Часто робила дітям подарунки. Усі виросли. Проте,
                  життя у цих дітей чомусь не склалося. І як на біду між Юлею і
                  Сергієм спалахнуло кохання. Це почуття було приречене на
                  людський осуд. В селі жодна подія не залишається непоміченою,
                  а тут – такого масштабу. Засуджували, насміхалися. Навіть
                  порівнювали з Аллою Пугачовою, що колись носила на руках
                  маленького Максима Галкіна. От тільки кидати каміння 
                  ніхто з них не мав права. Святих серед них не було.
                  Навіть в сльозах Юлія нагадала обом мамам їхні колоди в
                  очах. Мама Сергія часто залишала Юлю зі своїми дітьми, бо
                  в неї були любовні справи. А її мама мала ще більший грішок.
                  Усі в селі знали, що батько Юлі не рідний. Ще дотепер
                  мама зустрічається зі справжнім Юлиним татом. Правда,
                  Юлія ніколи не зраджувала батька, який її виростив. Вона
                  була йому вдячна за його чи то слабкість, чи то мужність.
                  Тепер дуже важко розплутати цей клубок почуттів. Тим
                  більше, що розплутати його намагаються усі, кому не лінь.
                  А кохання від цього не згасає. Історія не завершена, на стадії
                  горіння. Яким буде її завершення можна тільки здогадуватися.
                  Це – як колись, подивившись фільм, не знала чим він закінчився.
                  Цей фільм ще продовжується. Дуже хочеться сподіватися на 
                  щасливий кінець. Є в цій історії приємна родзинка – здається
                  Юлія незабаром стане мамою.

ID:  790448
Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата надходження: 05.05.2018 18:00:34
© дата внесення змiн: 05.05.2018 18:00:34
автор: Шостацька Людмила

Мені подобається 19 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Андрій Л., OlgaSydoruk, Евгений Познанский, Надія Башинська
Прочитаний усіма відвідувачами (1045)
В тому числі авторами сайту (46) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Дніпрянка, 07.05.2018 - 18:08
give_rose Цікава життєва історія. Хай у неї буде щасливий кінець!
 
16 16 give_rose give_rose give_rose 43 42
Чарівно! Будемо сподіватися що кінець дйсно, буде щасливим. Додаю у обране.
 
Юлія Рябенко, 07.05.2018 - 10:42
Гарна історія 12 smile
 
Lumen74, 07.05.2018 - 00:06
12 friends party
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Lumen74, 07.05.2018 - 00:20
Дякую,Людмило. smile 16 friends 32 31
 
Ярослав К., 06.05.2018 - 23:32
12 За родзинку!) 43 42 friends
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ярослав К., 07.05.2018 - 00:19
Дякую,Ярославе.Нехай усе буде добре. smile friends 32 31
 
Олеся Лісова, 06.05.2018 - 12:00
12 16 Дякую за таку історію.Не варто засуджувати,потрібно зрозуміти.Кохання не питає віку-воно або є,або його немає.А Юлія теж хоче мати крила... flo12 flo12 flo12
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Олеся Лісова, 06.05.2018 - 13:07
Я думаю,що за них вирішувати їх долю ніхто не має права.Дякую Вам за підтримку. smile 16 flo36
 
Валентина Мала, 06.05.2018 - 08:01
У кожного-своє щастя...І,засудити когось-то =засудити себе...Дякую,Людочко,за історію! smile 16 give_rose friends
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Мала, 06.05.2018 - 11:42
А я Вам,Валічко,дякую за увагу і Вашу особливу думку. smile 16 flo36 friends
 
Олекса Удайко, 06.05.2018 - 07:52
wink Ну й що? Світ стуманів! apple
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Олекса Удайко, 06.05.2018 - 11:41
І я так думаю.Дякую,пане Олексо,за підтримку. smile friends
 
Андрій Л., 05.05.2018 - 23:37
smile Люда в тебе і проза прекрасна friends friends
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Андрій Л., 06.05.2018 - 11:40
Дякую,Андрію,за визнання. Довго не насмілювалася писати. smile friends
 
Ганна Верес, 05.05.2018 - 23:20
Чудово! Особливо про родзинку! 12 12 12 give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Ганна Верес, 05.05.2018 - 23:31
Дякую.Я також так думаю, що це-вершина стосунків. smile 16 flo36
 
Серафима Пант, 05.05.2018 - 22:59
16 17 16 17 17 heart 16 16 16 16 16 16 16 16 ..... 16 щоб й надалі було лише так!
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Серафима Пант, 05.05.2018 - 23:30
Ой, яу гарно,Сімочко.Дякуююююююююююю! smile 16 16 16 16 16 16 16 flo36
 
Коток Оксана, 05.05.2018 - 22:54
12 12 Якщо народить, це вже щастя! give_rose give_rose give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Коток Оксана, 05.05.2018 - 23:28
Дай, Боже, щоб так було.Мрія кожної жінки. smile 16 flo36
 
Валентина Рубан, 05.05.2018 - 22:49
Скільки людей, тільки й доль і кожна цікава по своєму. А Ви красиво написали 12 12 12
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Рубан, 05.05.2018 - 23:27
Дякую Вам Валентино.Колись моя співробітниця казала,що кожна людина-це книга. smile 16 flo36
 
12 За вистражденне щастя! 29 29 16 16
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Ланевич, 05.05.2018 - 23:25
Валічко,я Вам дуже вдячна. smile 16 flo36 За любов friends friends
 
OlgaSydoruk, 05.05.2018 - 22:38
12 12 12 Це життя!Не осуджую!Хіба це різниця?Ні!Нехай щастить їм! smile 16Чудово написали,Людо! flo10 12
 
Шостацька Людмила відповів на коментар OlgaSydoruk, 05.05.2018 - 23:24
Дякую,Ольго за підтримку.Стандартні почуття можуть бути менш витривалими. smile 16 flo36
 
Зоя Енеївна, 05.05.2018 - 21:39
give_rose give_rose give_rose
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Зоя Енеївна, 05.05.2018 - 23:22
Дякую. smile 16 flo36
 
Нехай буде щасливим продовження цієї історії... 16 flo31 give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: