За мотивами вірша Мігеля да Унамуно (з іспанської)
Мандрівнику, не спокушайсь, доволі-
Оманою привабливих доріг.
Кінець шляху вже визначено в долі-
Це хати материнської поріг.
Майбутнє-зазеркалля тих подій,
Що вже відбулися.Життя як мить пролине,
І не відмолиш вже до домовини
Всього,що долею призначено тобі.
В житті повторення як кругообіг вод,
Панують в світі кругові поруки-
Повторяться і радощі і муки.
З потилиці ми впізнаєм обличчя...
І зачарованого кола таємниці
І нас, і всіх людей переживуть.
Vuelve hacia atras la vista, caminante,
veras lo que te queda de camino;
desde el oriente de tu cuna, el sino
ilumina tu marcha hacia adelante.
Es del pasado el porvenir semblante;
como se ira la vida asi se vino;
cabe volver las riendas del destino
como se vuelve del reves un guante.
Lleva tu espalda refrejado el frente;
sube la niebla por el rio arriba
y se resuelve encima de la fuente;
la lanzadera ensu vaiven se aviva;
desnaceras un dia de repente;
nunca sabras donde el misterio estriba.