В одному мешкаю з тобою місті
Чадним травлюся з вихлопами газом
В метро лечу у теє саме місце
І майже поряд сидимо ми разом
Я бачу стан, і зачіску, і очі,
Твій ніжний погляд, лагідну усмішку,
Парфумів аромат у снах своїх щоночі,
Жадане тіло зовсім зовсім близько
Удвох живемо під тим самим небом
В морозні дні, а також в дні пекельні,
Але стежки не сходяться як треба,
Бо в різні сторони вони і паралельні
Кричати хочеться із розпачу та болю,
Я кличу, плачу, марю я тобою
Волосся сивіє, неначе пух тополі
Чекаю зустрічі…
Але, мабуть, не доля.
"з розпачУ"
