Стоїть біля дзеркала чоловік,
Та й стиха до себе промовляє:
-Боже, хочу молоду гарну жінку,
Ну, хоч би таку, як кум мій має.
Щоб уміла не лише їсти варити,
А могла у ліжку ще й дива творити.
Засмутився Бог і йому промовляє:
-Схаменися же старий ти дурню!
Молитва твої жінки тебе на світі тримає.