ДУАЛІ
Віками нас дуалі ці тривожать…
Гармонія душі чи пишнота застіль…
Усе на світі люди лиш ворожать -
Безплідні війни чи буяння піль…
Здавалося б, живи, дитя Планети!
Стежина щастя в кожного одна -
Де скарб духовний… А де дзвін монети,
Там править балом хитрий Сатана…
Та бал манить, спокуса позолоти…
Хоча крізь неї проступає кров…
І щастя ми не знатимемо доти,
Допоки в душі не прийде Любов!
О, дух гармоній, відродися з іскорки!
Щоби не змеркла нам планета Істини…
ГАРМОНИЙ ДУХ...
Гармоний дух, безделья лживый пир?
Веками нас вопрос такой тревожит!
Бесплодье войн или вселенский мир?
Что в выборе бесспорно обнадёжит?
Казалось бы: живи, Дитя Планеты!
Ведь жизнь для счастья небом нам дана!
Не усладят сокровищ всех монеты
Безликий бал, где правит Сатана...
Но манит бал, кому мала Планета,
Кто все построил на крови дворцы,
Кто перст судьбы детей кладёт за это,
Набив бесчестием блестящие ларцы!
О, дух гармоний, возродись из пепла!
Пока Планета истин не померкла...
м. Львів автор Наталія Калиновська.
