Ігорю Стожару присвячую…
Так, без імен,
Я просто вам вклонюся,
Так, без імен,
Скажу, що вас люблю,
І просто й щиро
Я за вас молюся,
І поряд з вами
Зараз я стою.
Ігор Стожар
Не всіх я знав,
Не всім дивився в очі,
Не кожному я підставляв плече…
Та був між вас
Раненько й серед ночі,
В часи, коли бувало гаряче.
Коли гатили міни стодвадцяті,
Строчив здалека їхній кулемет.
- Мовчіть паршивці - вороги прокляті,
Нехай в окопі виспиться поет.
- Він може теж у груди вам стріляти
І має силу в рукопашну йти…
Та він братам приїхав помагати,
Й молитись Богу: - «Господи, спаси!»
