Вже тумани зібрались над лугом,
Знову зорі засвітяться в росах.
Заховається десь моя туга -
Між зірок,
У садках,
У покосах.
Солов’ї перестануть співати,
Наді мною шугатиме вітер.
І не буде більш музика грати,
Наче хтось із життя її витер.
Не люблю, коли тиша блукає,
Коли зникли слова із душі…
Коли птах по гаях не співає,
Тоді холод блукає в тиші.
Я піду у вечірні тумани
Де шумлять очерети край лугу.
Прийде ранок і тиша розтане
І засвітиться сонце над Бугом.
Будуть хвилі плескатись об берег,
Забринить світанкова струна.
Дайте музику нам в обереги,
Краще музика ніж
Тишина.