Самотність не має кордонів і меж,
І вмикає щодня телевізор.
Вона не питає чи шапку візьмеш,
Бо сьогодні на вулиці вітер…
Самотності байдуже що на обід,
Самотність не знає контролю
Коли безкінечно шукаєш підхід,
А насправді - дорогу на волю.
Самотність удвох так дволико мовчить,
Наодинці - це майже свобода.
Кайдани самотності зняти б на мить,
От справжня була б насолода!
Самотність ночами практично не спить,
І думками літає далеко.
Вона не спитає, чи сильно болить,
Обпікши душею об пекло.
Самотність це тексти і довгі дзвінки,
Коли абонент недоступний…
Хто знає, можливо це інші жінки -
Самотності слуги підступні?
Самотність сама по собі не мине -
Єдине, що час не лікує.
Це ковдри окремі, хоч ліжко одне,
Поділене кимось надвоє…
Самотність це навіть не стіни пусті
(Може й краще нікого не мати…)
Самотність - коли вдома чекають не ті,
До кого б хотілось вертатись…
Самотність під шкіру вростаючи вглиб
Після себе рубці залишає…
Дати відсіч самотності легко могли б,
Та кому це потрібно - не знаю…
