СОРрі (sorrу)
Переклад однойменного
Вірша Є. Познанського
Як той жук із Колорадо,
Звідкіля взялось це горе?
Там, де треба і нетреба,
Всюди лізе слово "sorrу".
Зачепив в трамваї жінку,
Чи зі другом різко спорив
Ти, ледве посміхнувшись,
Говориш привітно "sorrу".
Із-за моря незамітно,
Як і всякий інший хлам,
Це маленьке слово "sorrу"
Нащось знадобилося нам.
Як в чужім якомусь місті
Дуже часто у розмові,
Замість слова « вибачайте»
Ми почути можем "sorrу".
Скільки ще таких злодіїв
В українському просторі…
Крадуть слова десятками,
Нам підсовують лиш "sorrу".
Пробачте, але скажу я,
Хоч англійський у фаворі,
ЗаSORRYли свою ми мову,
І не тільки… Проте, "sorrу".
Мову Шекспіра знати - круто,
Але, невже ми, у просторі
Нашої мови, чому-то,
Не знайшли заміну «sorrу».
Таких прикладів багато…
Псують мову, ось в чім горе !
Не судіть надто суворо
Вибачте, тільки не «sorrу» !
27.02.19
Дякую вам за увагу до мого вірша, за цей переклад. Мені дуже приємно. будемо разом берегти нашу мову від непотрібних запозичень. Колись таке бувало і раніш тільки тоді Французьску, ще раніш польску вподобала частина аристократії, аж сполячилася, але усе це пройшло. І тепер, вірю, англоманія з часом теж піде. А вам ще раз щиро дякуд і додаю цей переклад у обране.
Дякую Вам, Євгенію!
Дуже приємно, що ми зрозуміли один одного. Мода приходить і проходить, нічого поганого тут нема. Тільки прикро, коли занадто "трусять іншомовними словами", там де треба і не треба їх вживати.
Десь тиждень назад, слухала передачу по українському радіо. Ведучий у трьох реченнях примінив слово "соррі"... дальше не слухала...
Пригощаю чайком з дачних трав