Палали ночі, танули без сну,
Імлою вкрили сновидіння,
Шукали у зірок спасіння,
Співали пісню неба чарівну,
Відкрили квітку щастя запашну.
Вдивлявся у здивовану весну
Сріблястий місяць-непосида,
По небу повз, як той сновида,
Прокинув довжелезну борозну
Між хмарами — дорогу осяйну.
Заграло раннє сонце молоде
На ніжно-пристрасних ударах
Сердець — топились ми у чарах…
Весна бурлить, цвіте. Життя іде.
Прокинувся травневий хрущ — гуде…
19/03/19
Гарний вiрш, Лано. Справдi, яскравi дуже рядки, сповненi життедайноi енергii, що властива цим весняним дням.
А у 12 рядку пiд нiжно-пристрасними ударами - тут у вас що маеться на увазi? На ударних iнструментах своерiдних сонце заграло - на сонячних барабанах i мiдних тарiлках чи безпосередньо на сонячних ударах заграло, якими iнодi i завдати травми можна?
саме так! якби важко не було... Дякую, Катериночко, за розуміння і підтримку! 
Справдi, яскравi дуже рядки, сповненi життедайноi енергii, що властива цим весняним дням.
