О так, ти болиш ночами,
Ти сіллю сліз на губах.
Ти ніжністю і віршами,
Ти щастя і дикий страх.
О так ти в думках надовго,
І в спогадах назавжди.
Ти...що як потім нікого?
І...краще тепер піти.
О так ти читав і бачив
Прозора як скло душа,
О так означав і значив,
Та в болю теж є межа.
В кохання теж є кордони,
Коли не заради нас,
Коли стає вже відомо
Кого відпустити час.