Б'ється тінь в чотири стіни
І вікно у центрі між ними.
Скільки бачили вже вони,
Шкода, що лишились німими.
Розказали б тоді комусь
Як самотність її вбивала,
Як не спала вночі чомусь
І як сумно пісні співала.
Прочитали б тоді вони
Повідомлень відверті тексти
До шаленої глибини,
Все, що словом могла донести.
Розказали б про дикий страх,
Про пусту половину ліжка.
У емоціях, кольорах,
Як хотілося сил хоч трішки.
Як тікала земля з-під ніг
І від сліз обривався голос,
Як нав'язливо білий сніг
Став нагадувати про когось.
Кілька метрів між стін...роки,
Скільки б ви розказали всього.
Як писалися від руки,
Ті вірші, що були про нього.