Я не можу дать тобі нічого,
Та млію стать каталізатором твоїх бажань, чуттів, знань, подій,
Чогось мальовничого, нового,
І м'яко підвести до водограю твоїх шалених мрій, надій.
Я не можу для тебе дістать зірку із неба,
Бо вона така гаряча, така гігантська і така далека,
Та точно знаю, яка вона, твоя потреба,
І допоможу летіть навіть попри шквальний вітер, мов лелека.
Я не можу дать тобі нічого,
Хоча так хочеться піднести для тебе цілий світ,
Здійняти відгук звуку ясного
І берегти твій пишний, лагідний та тендітний цвіт.
Я не можу огорнуть тебе ковдрою розкішного багатства,
Відразу й повністю змінити все твоє життя,
Та, якщо що, зумію розщепить кайдани стиснутого рабства,
Які сповільнюють, проколюють серце биття.
Я не можу дать тобі нічого,
Та прагну дарувати свою миттєвість та любов,
Відтягнуть від відчаю німого,
Обіймати, цілувати й розуміти знову й знов.
08.04.2016
ID:
845751
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 21.08.2019 21:55:09
© дата внесення змiн: 21.08.2019 21:55:09
автор: Оля Тимошенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
