Шкіра як карта твоєї сутності
Повна жахливого смутку й любові
Ртуть у очах, деформація юності
серце - праобраз дівочої зброї
кохай свого сокола, грішно кохай
віддайся йому, як остання втрата
без спілих стогонів, з ордою мовчань
навчися в цім пеклі хоч якось літати.
а потім хоч кидайся вогнем і водою
в штрафбати шли всі слова і жести
співай першу пісню і берися до зброї
смерть в той день має померти
Але ти, дівчино, не бий сильно рук
цей холод осінній тобі до лиця.
і між ворогів незліченних та мук
