Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іля Яр: Вільний вірш про дівчину з прекрасною душею - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 22.10.2019 - 01:31
Вона була з прекрасною душею.А врода парубків кидала в сум. Так вишивала голкою, що нею Пишалися батьки і їхній кум. Здавалося немає в селі пари, Щоб підібрати під таку красу. ЇЇ кохали молоді і старі, Блакитні очі мала і косу. На танцях хлопці всі її лякались. Дівчата мили їй кістки. Вона на те всім усміхалась І червоніли всі чоловіки. Про доброту її багато було чути. Не злилася ні коли на людей. Могла образи швидко всі забути І мало хто уникнув глиб очей. Заглянувши, пірнаєш наче в море. Таким лише є місце між зірок. Так виглядає янгол на іконі, Яку я бачив в церкві між фресок. Наївною була, бо все читала, Що написали щирі книгарі. Романтики їй так не вистачало Що вірила в кохання на Землі. В село одного разу гість приїхав. Розбещений хлопчина не сільський. Побачив таку вроду, що базікав, Що забере її до себе до батьків. Метелики злетіли від бажання У дівчини, наслухавшись речей. Побачення змінилися коханням. І провела з ним декілька ночей. Вона була щасливою недовго. Поїхав її хлопець, не забрав. Не заховатися в селі їй не від кого. І кожний про історію цю знав. А скоро завагітніла дівчина. Дитинку в свою хату принесла. Її за це не лаяла родина, Бо нікуди подітись із села… 22.10.2019 Дмитро Дробін |
|
|