Добре то, шо я не знаю
Всі ті назви і слова,
Шо науковці так вивчають
Задля пізнання битія.
Добре, шо не маю званій
Й навіть не поет для тих,
Хто знає многоє з названій -
Безграмотний я проти них.
Пишу, шо дума, шо приходить…
Яка мисля не посіща,
Чи мо то дух який находить?
Мені б піднятись до Отця.
Бо хто любові має в собі,
Більше, ніж Небесний Лик?
І плачу я, кричу по Тобі…
Бо я до "Батька – Бога" звик.
Казали всяке… Говорили
І розумне, і дурне…
Та шось таке різноманітне
Про Господа в людЯх живе.
Бува нав’язують усяке,
Неначе справді так буде…
Та все якесь воно двояке…
В мені Отець нехай живе.
Добре то, шо я змирюся…
Прошу Отця мене простить…
І хоч, бува, я дуже злюся…
То, Боже, заспокой умить.
