...Під тиском страху,неначе офіра,
Втомлена й хвора наша планета...
Якийсь небезпечний у світі вірус
Розправив повсюди свої тенета,
Розставив пастки для кволих духом,
Посіяв хаос там, де потрібно.
Спостерігає за кожним рухом
І вказує рішення позавгорідно...
Цей вірус вбиває. І прямо й умовно.
Та досі нам не вдається збагнути,
Що хворими будемо невиліковно,
Поки патріотами правлять манкурти...
Поки заблокована наша свідомість...
Поки забуваємо власне коріння...
Десь люди гинуть, а хтось натомість
Веде перемовини з власним сумлінням...
Головне, не втрачати надію й віру!
У час, коли інші стають байдужі,
Бо найстрашніший у світі вірус -
Це холодні серця і спустошені душі...
