Немає сили... й бажання більш нема...
І про кохання навіть вже не мрію,
Зневірилась у цьому всьому я...
Лише чому все так, не розумію.
Мабуть якась я зовсім не така
Й просте жіноче щастя не судилось...
Роки біжать... спішить кудись ріка,
Лише в житті нічого не змінилось.
Одні обов'язки й ніякого тепла...
Не знаю як це, коли дома жде коханий...
Як це схилитися до сильного плеча,
Коли плече майже постійно п'яне...
А ти ідеш і тягнеш все сама....
Не можу більше вже тягнути воза........
Минуло 40.... я ще й не жила ....
Не можу я так більше вже... не можу.
