Лети, моя сіренька мила пташко,
Любов моя схвильована, сумна,
Тобі зі мною, знаю, було важко,
І це лише моя...моя вина.
Я, мов фантасмагорія для тебе,
З вібраціями вічних хвилювань,
З постійними вимогами до себе,
З великим фоліантом сподівань.
Душа моя, на жаль, так і не стала
Гніздечком теплим, де би ти жила,
Ти так в моєму небі й не літала,
Побачити краєчок лиш змогла.
Лети, моя любове сизокрила,
Туди, де інші ждуть тебе світи,
Туди, де буде легко твоїм крилам,
Лети, моя схвильована, лети...
***
Гарно! 
5/5 
