Ця осінь не гріє.
Гріють люди,
Слова
Чи обійми.
Гріє світло від ліхтаря
Біля дому того,
Хто кохає і вірить у чудо.
Ця осінь не гріє.
А гріють твої долоні,
Твої вуста
І трохи моєї тривоги.
Гріє чийсь шарф,
Por una Cabeza,
Моя печаль
І ,може, надія.
Гріє присутність ,
Тяга до тебе.
Спогади.
Благання про те,
Що ніколи не станеться.
Що звуть в нас коханням.
Ця осінь не гріє.
Проте...
Чи ти зігрієш мене?
А осінь не гріє...
Її зігрівають люди...
Ховаючись від дощу
У мріях і голові коханих...
А осінь не гріє,
Проте ми тепліші за Сонце,
Коли листя жовтіє.
Ми тепліші,коли
Крокуємо,
Слухаєм,
Дихаєм.
Ти зігрієш мене?
Бо осінь не гріє.
Це ми зігріваємо
Осінь...
