Ми стали інші,
Невже ти цього не помічаєш?
Ми стали далекі,
Але далі все пробачаєм.
Наші сказані слова
Гризуть із середини,
Вже мовчим,
А просто відкладаєм біль
І згадуєм так часто,
То хороше,
А ще частіше
Те усе погане
І наче ваги,
Ми шукаєм рівновагу,
Чого в нас більше,
А менше стає часу.
І миримося з всім,
Нехай вже буде,
Можливо потім
І можливо далі,
Нам стане набагато краще,
І прийде щастя,
І прийдеш ти,
І я така єдина,
І з кожним знов прожитим днем
Ми будем цінувати
Той момент,
Коли зустрілись,
Як здавалось добре:
На серці гаряче,
В душі просто тепло.
Хтось усвідомлював,
Що то є вже любов
Хтось сумнівався ще,
Бо казку не знайшов,
А то любов..
Так билося серденько
І відчуття, неначе, ти летиш,
Не та любов,
Яка така маленька,
А та, яка на все життя
Любов..