До побачення, скажу вам, клопоти осінні,
Відпочиньте собі гарно у свіжому сіні.
Запряжу я вітерець у карету з листу
І помчуся зустрічати зиму гонористу
Зустріну привітно, запрошу її в госпОду,
Попрошу, щоб засніжила землі нашій вроду,
Щоби відпочивала, як їй і годиться
Була знову тая сила, щоби відновиться.
Зимо, будь же ти ласкава, засівій на щастя,
Хай же побороти нам люту чуму вдасться.
Щоби люд ожив наш і поселилась радість
Квітувала молодість, лише спокійна старість.
Розверни довкола мережену скатертину,
Утіш думки бабусі, ще й порадуй дитину.
Не лютуй, прошу тебе, крижаним морозом
У своєму пануванні не втрачай лиш розум.
В.Ф. - 02.12.2020
Безмежно вдячна, Ніночко, за "таке чарівне чекання". Я теж в надії, бо снігу в нас зовсім немає, а морози до -15, тому "получилося таке моє творіння"
Дякую за чаювання. Скоро загляну. Ось попийте мій дачний чайок зі свіжого різнотрав"я