Напевне знаю – я закохана,
Бо серце б`ється вже не так.
Любов прийшла така непрохана
Життя мого рахує такт.
Мене торкнулась із надією,
Що з радістю прийму її.
Я хоч боюсь, та справді вірую,
Вона в реальності, не в сні…
Манить, турбується, гордиться,
Тріпоче, ніжить, клекотить…
Любов – джерельная водиця,
Що і лікує, і труїть.
Якби лише не помилитись-
Себе до крапельки віддам.
Якби лише не отруїтись…
Зійтись звеліла доля нам?
Усе, здається по-старому,
От тільки думка лиш одна-
І серед друзів, і удома
Я п`ю любов- не видно дна.
Напевне знаю – я закохана…
І що тепер завадить нам?
Нехай прийшла любов непрохано,
Я вірю дивним її снам…
25.04.01