Існує приказка-мейнстри́м,
але завершення усіх доріг –
ніяк не Рим,
і приголомшуючим фактом цим
я поділився зі всіма з ким зміг.
Немає слів, немає нот,
Немає снів, нема дрімо́т,
Нема ні верху, ані низу,
Нема основ, ані карнизів,
Нема ні простору, ні часу,
Нема дабстепу, свінгу, джазу
Нема землі, нема води,
Немає «так», немає «ні».
Якщо ввімкнути часу лік
І осідлати промінь ясний –
всього лиш рік –
і ти уже нарешті втік
в Оорта хмароньку прекрасну.
Нема акордів, ані темпу,
Нема лендлордів, ані сме́рдів,
Немає гріз, нема посухи,
Немає сліз, а ще -- розлуки,
Нема ні змісту, ні ідей,
Нема ні міста, ні людей,
Немає зла, а ще -- краси,
Немає «я», немає «ти».
