Здається, що болить усе тіло, усе мене ломить, тривожить
Прислухаюсь.... Вітер ламає щосили надії на зустріч хорошу.
Здається, що повилітає, усе скло, такий страх шалений
Бо я наодинці у бурі блукаю, без захисту, ти не біля мене.
Боюся у темряві чути, наскільки велика самотність
Я хочу не так, хочу просто відчути, що ти завжди тут, що ти поруч.
Тому, прокидаючись завжди рукою тебе я шукаю
Хоч я розумію, тебе не відчую та віру у це не втрачаю.
Тривожить думки стільки часу, чи втримаєш ти мене цілу
З моїми бажаннями, кривдами й снами, ти точно не втратиш довіру?
Для цього я вірно чекаю тебе кожен час, в цю хвилину
Бо тільки з надією я виживаю, лиш так ти один мій, невинний.
Готова я завжди приймати всі правила, усі умови
Та хочу найбільше тобі показати, для тебе на все я готова.
Зберу усі сили, що маю, покажу, як сильно я мрію
Тебе кожен день біля себе чекаю, дивись, я тобі все довірю.
Відкрийся мені, відчуваєш? Що я у думках твоїх, мріях
Чи може зв'язок розірвався між нами, бо вітер руйнує надії.
Скажи мені трохи для щастя, тих слів, що все серце зігріють
Ніколи не зраджу тебе, не лякайся, бо ти, це усе, в що я вірю...
ID:
908934
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 23.03.2021 23:27:43
© дата внесення змiн: 23.03.2021 23:27:43
автор: ІраБо
Вкажіть причину вашої скарги
|
