Am C G Am
Осінніми туманами розвіється блакить,
-Люби мене, чекай мене, я буду вічно жить.
Am C G
А життя пливе дзвоном-піснею у полі,
-Милий мій, ти де?
Зачекалась тебе дома я.
-Неспокій твій, твоя журба, як хмара нависла:
Додому стежка топтана тернами заросла.
Хай спокійні сни несе спогад про кохання.
Смуток відпусти. Видихни важке чекання.
Зірвався вітер, випав сніг, але вогонь горів:
-Мене й країну ти любив, собою заступив.
Квилять журавлі, повертаючись весною,
А моя душа плаче-тліє за тобою.