Всі дороги ведуть у осінь,
А чи ні - дотепер не збагну?
Відгукнуться роки стоголоссям
І дитинно гайнуть в далину.
Всі дороги ведуть у вечір,
А чи в зорі ранкові ясні?
Защемить і пісенно озветься
Щастя мить у казковому сні.
Всі дороги ведуть у щастя,
Лиш розгледіти їх зумій.
Свою душу веди до причастя
У хороші й у пасмурні дні.
Всі дороги ведуть у осінь,
Ти ж весни запал збережи.
Коли спраглий водиці попросить,
Не жалій ти йому-принеси...
(С) Іванна Хоменко (Мельник)
Чудовий вірш! 
