Все хороше про світ цей, напевне, давно проспіване..
Але скільки живеш - десь у тобі лунає музика!
І ти маєш життю за неї віддячити - віршами,
Розстебнувши душі, здавалось, наглухо вшиті ґудзики..
А колись - все нарозхрист ! Так класно звучало джазами..
Ти літала землею легки́ми ногами довгими..
Граючи́сь, розкладала всі сенси і смисли пазлами -
Їх на музику Всесвіту перекладала молодість
Було.. З веснами,зорями,вітром, лі́та засмагою..
І звучала у світі симфонія щастя - з примхами!
Зелень листя до неба старанно тяглась - і падати
Не збиралась ніко́ли. Тільки бриніти і дихати..
І тобі так хотілось всю свіжість вдихнути в ле́гені..!
Хоч бувало, доводилось раптом упасти з місяця -
Намагалась всі сни віднайти в безпросвітній темряві..
І розчути важливі слова у життєвій пісеньці
А життя все текло - то ранково-привітно й сонячно,
То, ізболене так, що боліти вже було нічому..
Та звучала завжди десь в тобі лиш твоя мелодія..
Ти, як вмієш, заграй її світу - своїми віршами..
.
Дякую за Ваш коментар!Цей стан іноді повертається ..Життя іде-і музика звучить.. Але в молодості є перевага,котру нічим не заміниш-віра в прекрасні надії..
..Життя іде-і музика звучить.. 
Але в молодості є перевага,котру нічим не заміниш-віра в прекрасні надії.. 
