Без мене твої ночі, без тебе мої дні.
Дивлюсь у твої очі, нажаль лише на склі.
Думками лиш порину, в обійми заберу,
Скажу, що не покину, скажу, що не лишу.
А час летить, як вітер, змітає всі сліди.
Зима, весна, вже літо, згоріли всі мости.
Одна лише дорога за обрій поведе,
До самого порога, де я знайду тебе.
Неначе сон - реальність, а сон - моє життя.
Мої слова - банальність, моя душа - твоя.
Знов ранок ніч міняє, немає в дум жалю.
Ти там. Я тут. Я знаю. І знаю, що люблю.
