Якби́ я тебе любила - Вдавала б, що сплю, щоб мило,
Легенько вдихав несміло Мене, - ніжний і ясни́й..
Якби я тебе любила - Була́ б трішки одержима,
Твою б обіймала шию,
Казала б про свої сни..
Якби я тебе любила - Ти був би мені - єдиним!
В житті вчоразавтраплиннім - Сьогодні - і назавжди́..
Якби я тебе любила - Шрамо́вані болю змила б
Любові твоєї сила
Із серця мого сліди
Якби́ я тебе любила - Ми б в морі купались піннім ..
А море б лизало шкіру Твої́х і мої́х плечей
І разом - близькі́ й сп’янілі - Ми танули б в теплих хвилях..
І все би в мені шуміло
Від тихих от цих речей
Якби́ я тебе любила,То стала би зовсім вільна,
Хоч в серце моє ти щільно Вмішав би і свою кров..
Якби я тебе любила - Нарешті би збулась мрія -
Минула, далека, з біллю -
Щоб кінчилась нелюбов..
Якби́ я тебе любила - Заго́їлись би щерби́ни,
Не ки́дали б в холод шкіру Чи трилер - чи справжній жах..
..Якби я тебе б любила - Всі Руни б упали вміло!
І нам стало б зрозуміло -
Що це - самий добрий знак.
Якби́ я тебе любила - Я брала би стиглі сливи,
Споро́шені срібним пилом, Із тво́їх - в свої́ уста..
Якби я тебе любила - Ми разом б дивились фільми,
Гуляли би з псом щасливим..
І не помічали зла..
Якби я тебе любила, ЯКБИ Я ТЕБЕ ЩЕ ЛЮБИЛА, -
Скажу́ тобі правду, милий –
Не бу́ло б цього́ вірша́..
.
Нагадав епізод із Вашого вірша секретний юнацький спосіб смакування вишнями.
Наприклад. Сидить молоденька парочка літнім вечорком у садочку на лавочці. Юнак говорить.
– А знаєш, як зробити вишні значно смачнішими?
– Як?
– Візьми дві вишеньки у рота, натисни на них язиком ...
У юнака теж у роті вишні, показує ж , як правильно. А потім алеее-оп і цілує дівчину.
Справді – дуже смачно. Пробачте, але зі сливами таку смакоту уявити не можу. Мушу завершувати, оскільки Ви ж заборонили "нещадно" критикувати.
Якби́ я тебе любила - Заго́їлись би щерби́ни,
Не ки́дали б в холод шкіру Чи трилер - чи справжній жах..
..Якби я тебе б любила - Всі Руни б упали вміло!
І нам стало б зрозуміло -
Що це - самий добрий знак
почуття - складна річ. хтось вибирає серцем, хтось - розумом. часом Амури цілять не туди....а половинки ще довго шукають своє, рідне... емоційно, яскраво і трохи болюче. але на те вона лірика, щоби глибоко торкати...Щасти!
Дякую,Наталі,за Ваш чудовий коментар! 
