Коли думки наодинці
не твої, та не про тебе
втрачені життя кольори
вже насправді лякають
Загнані сни, отара безумних овець
сотні різних,
та всі вони на одне
одне і те ж саме
криваве лице
Все нутро вже давно зажате в тиски
інстинкти обмежують твою свободу
цієї ночі страх - твій ворог
та найкращий друг
Дочекатись би тільки світанку
знову стриматись та не писати тобі
Доброго ранку!
Бо не приношу ні добра, ні ранків
Дочекатись би тільки світанку
всі слова перенести в маленьку рамку
запечатати їх в папері, та сховати подалі
до наступної ночі, а може й світанку
Щоб знову стриматись і не писати тобі
Доброго ранку!