Страх покинув очі
Чоло відпустив.
Не буде безсонної ночі,
Дух без тіла вже полетів
Ніхто не розкаже
Живому тепер,
Де тіло приляже,
Де погляд завмер.
Лиш душа стає вільна,
Всі звуки пусті.
Тепер вона вільна
І все без ціни.
Прикро за сльози
Тих, хто поруч стоїть.
За колючі морози до тих,
Хто тебе був згоден любить.
Невільні думки
Відвідують душу.
Зараз вже невтямки,
Кого зустрінути мушу.
Скільки друзів і рідних
За тим кроком стоїть?
Скільки залишиться їх ще земних?
Їх серце утрата ще буде кроїть.
Ніяк не відомо,
Що буде в нас там.
Лиш тим це знайомо,
Хто з Ним і не сам.
