Життя людське, як синє море,
Здається, що без краю і кінця...
Та в цім житті, знайшла нас доля
І поєднала нам серця...
Сплела нам, барви веселкові,
В кохання царство, провела...
І не сумуй, що в нашім щасті
Тяжка розлука пролягла...
Ти не сприймай це, за розлуку,
Адже, думками разом ми...
І кожен лист, який Ти пишеш,
Це наче світло із пітьми.
А кожне слово, то промінчик,
Що гріє, душу повсякчас,
І фраза кожна, близить зустріч,
Яка настане, вір, для нас...