Думками потай, злетіти ввись,
Де в небі хмари чарівниці,
Може нарешті, там би вляглись,
Та приховати до скарбниці.
Стримати важко, тих хмар політ?
У них всі мрії і бажання,
Знаю думки , не лишають слід,
Лиш теплий спогад, сподівання.
Пух лебединий держуть хмари,
В зимову пору землю вкрасять,
В казкову ніч розвіють чари,
Жагу літати не погасять.
А в чарах тих є срібло й злато,
І я потішусь зимі в сяйві,
І не одне зустріну свято,
Думки журливі не на часі.
На склі мороз малює казку,
На якийсь час дуики притихли,
Я відчуваю божу ласку,
Літать бажання, на мить вщухли.
Скрізь кину оком білосніжно,
Неслась хурделиця полями,
Знов мерехтять зорі привітно,
Пора вечірня… злет з думками.
12.01.2022р.
